За даними ВООЗ, щороку кількість сліпих у світі зростає на 1-2 млн. осіб: кожні 5 секунд втрачає зір одна доросла людина, кожну хвилину - одна дитина.
Зір - одна з фізіологічних функцій сенсорної системи, за допомогою котрої людина отримує 80-90% інформації про навколишній світ. Ця функція необхідна не тільки для повноцінного існування та орієнтування людини, але і для естетичного сприйняття світу, реалізації прагнень, виконання високоточних робіт тощо.
Однією з найгостріших проблем у світі є сліпота та слабкозорість у дітей. Для України проблема дитячої сліпоти та слабкозорості, на жаль, дуже актуальна. Близько однієї тисячі діток стають сліпими на обидва ока щорічно і більше трьох тисяч втрачають зір на одному оці.
Дитяча сліпота та слабкозорість це одна з основних причин інвалідизації дітей в Україні. Станом на 2006 рік вона посідає четверте місце в структурі загальної дитячої інвалідності. Основними причинами дитячої сліпоти та слабкозорості є аномалії рефракції високого ступеня (32,7%), ретинопатія недоношених (15 %), катаракта та афакія (13,2%), вроджені вади органу зору (11,8%), глаукома (2,9%), злоякісні пухлини ока (2%).
На думку фахівців ВООЗ, більш ніж у 50% випадках сліпота у дітей підлягає профілактиці або виліковуванню. Тому профілактика дитячої сліпоти є одним з пріоритетів сучасної охорони здоров'я як у світі, так і в Україні. З цією метою у 2004 році в Україні розпочато реалізацію Глобальної програми ВООЗ "Зір-2020", спрямованої на профілактику дитячої сліпоти, котра підлягає профілактиці або виліковуванню.
Рівень захворюваності та інвалідності, внаслідок втрати та зниження зору в дитячому віці, свідчить про необхідність удосконалення організації офтальмологічної допомоги дітям.
Діагностика та лікування на сучасному рівні та заходи медичної і соціальної реабілітації
дозволять знизити кількість випадків дитячої сліпоти і інвалідності.
В більшості регіонів України матеріально-технічний та кадровий потенціал дитячої
офтальмологічної служби не забезпечує діагностику та лікування на сучасному рівні. Більшість слабкозорих та сліпих дітей проживають в малозабезпечених родинах, їх хвороба нерідко має спадковий характер, ускладнена супутніми захворюваннями і наша увага повинна бути звернена у першу чергу на них. Разом з тим, дітям необхідно забезпечити своєчасне, безкоштовне, доступне для всіх висококваліфіковане обстеження та лікування.
Велику увагу треба приділяти скринінгу, ранній діагностиці та профілактиці вродженої та набутої патології органу зору. Таке лікування та проведення заходів медичної і соціальної реабілітації дозволять знизити число випадків дитячої сліпоти і інвалідності.
Основними проблемами в організації кваліфікованої та висококваліфікованої офтальмологічної допомоги дитячому населенню : морально та технічно застаріле діагностичне, та мікрохірургічне обладнання; брак витратних матеріалів та одноразового мікрохірургічного інструментарію; дефіцит фінансування придбання стаціонарами сучасних лікарських препаратів (анестетиків, антибіотиків, кортикостероїдів, антисептиків); відсутність телемедичних систем та персональних комп'ютерів.
| 
